Які труднощі виникають у виявленні безпілотників у радарних системах?

Всім відомо, що радіолокаційним системам важко ідентифікувати невеликі дрони та дрони, що летять близько до землі. Отже, які труднощі виникають у виявленні дронів?

1. Мініатюризація та приховування: багато дронів мають невеликий об’єм, що призводить до невеликої площі розсіювання радара та польоту на низькій висоті, що ще більше зменшує ймовірність виявлення радаром. Щоб виявити ціль, радар повинен залишатися в зоні видимості безпілотника. Це особливо проблематично в міських умовах, оскільки дрони можуть з’являтися в полі зору датчика лише на кілька секунд, а потім знову зникати.

2. Маневрування та зависання: безпілотні літальні апарати можуть виконувати швидкі маневрові польоти та можуть змінювати напрямок польоту та швидкість у будь-який час, що створює труднощі для радіолокаційного виявлення. Деякі режими польоту, особливо зависання та вертикальне переміщення, можуть бути складнішими для виявлення дронів для систем виявлення, які використовують алгоритми автоматичного відстеження.

3. Складний фоновий шум: коли радар виявляє дрони, необхідно відрізнити ехосигнал дрона від складного фонового шуму. Наприклад, дрони можуть літати в таких складних середовищах, як міста, гірські райони або океани, де є велика кількість джерел радіолокаційних перешкод, включаючи антени зв’язку, радіостанції двостороннього зв’язку, системи телеметрії та навіть дроти та світлодіодні ліхтарі.

4. Застосування стелс-технологій: дрони можуть використовувати різні стелс-технології, такі як радіопоглинаючі матеріали, стелс-покриття, неметалеві матеріали та композитні матеріали, щоб зменшити відображення радіолокаційних хвиль, зменшивши зону відбиття дронів на радарі та важко виявити. Також можна використовувати спеціальні конструкції та конструкції, як-от похилі поверхні, для розсіювання радіолокаційних хвиль замість того, щоб відбивати їх назад до радара, що може зменшити ймовірність виявлення радаром. Оптимізуйте конструкцію двигуна та використовуйте покриття від теплового випромінювання, щоб зменшити ефективність виявлення інфрачервоних систем виявлення, таких як тепловізійні радари.

Вищевказані стелс-технології можна використовувати окремо або в комбінації, щоб мінімізувати ризик виявлення дронів. Однак слід зазначити, що ці стелс-технології не можуть повністю запобігти виявленню дронів, а навпаки, зменшують ймовірність та ефективність виявлення.

5. Відстеження кількох цілей: у сучасних бойових умовах дуже можливо мати кілька безпілотників одночасно. Радар повинен мати можливість відстежувати та розрізняти всі цілі, що висуває високі вимоги до продуктивності радіолокаційних систем. Щоб бути ефективною, система виявлення антидронів повинна мати низький рівень помилкових спрацьовувань і помилково негативних результатів. Цього важко досягти.

Елемент виявлення C-UAS має бути достатньо чутливим, щоб виявити всі дрони в зоні використання, але надто чутлива система може генерувати велику кількість помилкових тривог, що призведе до того, що система стане непридатною для використання. Згідно з результатами випробувань систем боротьби з безпілотниками, розпізнавання справжніх цілей у складних умовах потребує «значної кількості живої сили».

6. Обмеження вартості та ресурсів: хоча існують деякі передові радіолокаційні технології, які можуть підвищити ефективність виявлення дронів, ці технології часто є дорогими та потребують великої кількості обчислювальних ресурсів, що не сприяє широкомасштабному розгортанню. Відносно кажучи, дрони мають нижчу вартість і нижчі пороги, і їх можна широко використовувати, створюючи великі проблеми для радіолокаційних технологій.

Крім того, радарні системи повинні поєднувати інші технології, такі як електрооптичні, інфрачервоні, радіочастотні тощо, щоб підвищити точність і надійність виявлення дронів.